Главная | Карта сайта | Новый Форум | Галерея | Регистрация | Поиск видео | Старый Форум
   
 


Уважаемые пользователи форума, убедительная просьба - старайтесь писать сообщения в соответствующих тематике темах форума. Если подходящей темы нет - свяжитесь с администратором сайта по ICQ 255-129-684 (Black Sun) или же 208-153-066 (WolfOfAngel). Не забывайте, что для флуда есть тема "Флуд"
<< [Первая] < [Предыдущая] 1 2 3 4 [Следующая] > [Последняя] >>
Глоток воздуха
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя Пользователь

Магистр
Постов: 125
graphgraph
 
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя
Re: Короткие рассказы - 30.12.2007 05:20 Вам спасибо..
  | | Для добавления сообщений Вы должны зарегистрироваться или авторизоваться.
Pandemonia
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя Администратор

Администратор
Постов: 546
graphgraph
 
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя
Re: Короткие рассказы - 30.12.2007 08:05 Глоток_воздуха писал(а):
Gramm, спасибо... Пишу.. жаль, надолго мыслей не хватает.


Что-то старое, печальное, странное, обычное, а может.. критикуйте.
Lost.
Черный вход манил к себе.Вокруг ни души, ни звука.Фонари уныло стояли в ожидании чуда.Тревожный взгляд.Пара шагов и мрак охватил сознание.Холод не давал согреться, превращая каждое движение в осколок боли.Губы, искусанные до крови, с привкусом железа.Самобичевание.Маленький иллюзорный мирок просто забыли подключить.Всего лишь несколько сотен вольт, увы.Она была мертва, определенно мертва.Ночи при луне, на своей же могиле, парадокс.А рядом-никого.Одиночество в толстом переплете отчаянья угнетало, словно ставя рекорды по количеству забитых гвоздей в плоть сердца, пускай неживого, но бьющегося.Ради чего?..
Город рисовал свои узоры на потемневших, страшных ладонях бытия.Всё в никуда.Секунда за секундой, словно комок в горле.Откуда берется столько соли?.. Неужели моря недостаточно?.. Просто существовала, без какой либо надежды на поцелуй юноши, который разбудит спящую диву.Без права на пересдачу своих работ под названием "жизнь".
Любовь.Словарь.Не найдено, простите.
Бессонница, точнее отсутствие сна.Ответов на вопросы нет и не будет.Нужны ли?.. Кто знает.Лишь вопросительные знаки дугой врезались в порезы памяти.Всего четыре буквы, так мало... б..о..л..ь.
Ничего не изменить.Состояние бездны давало знать о себе всё глубже.Так легко протянуть руку помощи, так легко сказать правду, сказать что-либо.. но так сложно что-то сделать.Так противно быть трупом.Браво!Повешанье, пистолеты, ножи, рельсы.. Кому это нужно, и без этого её уже нет.
Петля давно уже сдавливала горло, на шее виднелись красные отпечатки букв- "м е ч т а".
Вакцина против жизни-смерть.Не любила врачей.
Очередная прогулка в прострации себя.Истерический смех к небу.Никто не спасет, никто не найдет, никто не увидит и не поймет.. Безумство больше не дарило вдохновения.Пробел.
Потерянная.


... умница... очень приятно удивила... как приятно осознавать что среди нас живут настолько талантливые люди..
...Давайте жить так, чтобы даже гробовщик оплакивал нашу кончину!
  | | Для добавления сообщений Вы должны зарегистрироваться или авторизоваться.
Глоток воздуха
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя Пользователь

Магистр
Постов: 125
graphgraph
 
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя
Re: Короткие рассказы - 30.12.2007 20:54 Pandemonia писал(а):
... умница... очень приятно удивила... как приятно осознавать что среди нас живут настолько талантливые люди..


Талант... гм.Всего лишь редкие посещения бредовой музы, право.
  | | Для добавления сообщений Вы должны зарегистрироваться или авторизоваться.
Gramm
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя Пользователь

Магистр
Постов: 179
graphgraph
 
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя
Re: Короткие рассказы - 31.12.2007 19:01 Бредовая муза?

хм... эти твои рассказы раздирают моё холодное, окостеневшее тело как инструменты патологоанатома, обнажая ещё окровавленное сердце... Безжалостно бьют в мозг пучком света... Ты вправду хорошо пишешь... плевать на талант... если это заставляет меня чувствовать, то это хорошо написано... аоценивать талант умеют другие люди... я хочу чувствовать читая что-либо...
  | | Для добавления сообщений Вы должны зарегистрироваться или авторизоваться.
Black Lioness
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя Пользователь

Мастер
Постов: 781
graphgraph
 
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя
Re: Короткие рассказы - 07.01.2008 07:27 строго не судите, раньше я тока стихи писала, а это мой первый рассказ, точнее просто зарисовочка, небольшая...просто что-то навеяло...

Це трапилося десь у середині осені, коли зазвичай ллє холодній дощ. Вона сиділа одна у кав"ярні на околиці міста, вже було десь чверть за другу ночі...за вікном мимоволі бризкаючи на тротуар проїжджали самотні автівки. Нарешті дівчина у чорній вуалі відвела свій погляд від вікна й ледь помітним рухом витерла сльози з обличчя. Почало світати, і вона, розплатившись за так і не випиту каву вийшла й помандрувала містом, поволі зникаючи у сивому вранішньому тумані.
ти повинен робити добро зі зла, бо його немає більше з чого робити....
  | | Для добавления сообщений Вы должны зарегистрироваться или авторизоваться.
Gramm
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя Пользователь

Магистр
Постов: 179
graphgraph
 
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя
Re: Короткие рассказы - 08.01.2008 23:22 непогано у якості ескізу... головне що немає пояснень для тупих і є поле для прояву фантазії, як з того яке то місто і причина сліз дівчини...
кста непогано і собі почати писати українською... але певним чином соромно, бо української мови не вивчав, так самостійно...
  | | Для добавления сообщений Вы должны зарегистрироваться или авторизоваться.
Blood Rayne
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя Пользователь

Мастер
Постов: 607
graphgraph
 
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя
Re: Короткие рассказы - 09.01.2008 03:57 Black Lioness писал(а):
строго не судите, раньше я тока стихи писала, а это мой первый рассказ, точнее просто зарисовочка, небольшая...просто что-то навеяло...

Це трапилося десь у середині осені, коли зазвичай ллє холодній дощ. Вона сиділа одна у кав"ярні на околиці міста, вже було десь чверть за другу ночі...за вікном мимоволі бризкаючи на тротуар проїжджали самотні автівки. Нарешті дівчина у чорній вуалі відвела свій погляд від вікна й ледь помітним рухом витерла сльози з обличчя. Почало світати, і вона, розплатившись за так і не випиту каву вийшла й помандрувала містом, поволі зникаючи у сивому вранішньому тумані.


Эх... Оль, я тобой иногда просто восхищаюсь!!! Браво!
Darkness into us... We are children of night!
  | | Для добавления сообщений Вы должны зарегистрироваться или авторизоваться.
Black Lioness
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя Пользователь

Мастер
Постов: 781
graphgraph
 
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя
Re: Короткие рассказы - 10.01.2008 03:55 Gramm писал(а):
непогано у якості ескізу... головне що немає пояснень для тупих і є поле для прояву фантазії, як з того яке то місто і причина сліз дівчини...
кста непогано і собі почати писати українською... але певним чином соромно, бо української мови не вивчав, так самостійно...

честно говоря, у меня просто на другом языке вообще невыходит писать............задвиг тип такой, чтоли......
ти повинен робити добро зі зла, бо його немає більше з чого робити....
  | | Для добавления сообщений Вы должны зарегистрироваться или авторизоваться.
Black Lioness
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя Пользователь

Мастер
Постов: 781
graphgraph
 
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя
Re: Короткие рассказы - 10.01.2008 03:56 Blood Rayne писал(а):
Black Lioness писал(а):
строго не судите, раньше я тока стихи писала, а это мой первый рассказ, точнее просто зарисовочка, небольшая...просто что-то навеяло...

Це трапилося десь у середині осені, коли зазвичай ллє холодній дощ. Вона сиділа одна у кав"ярні на околиці міста, вже було десь чверть за другу ночі...за вікном мимоволі бризкаючи на тротуар проїжджали самотні автівки. Нарешті дівчина у чорній вуалі відвела свій погляд від вікна й ледь помітним рухом витерла сльози з обличчя. Почало світати, і вона, розплатившись за так і не випиту каву вийшла й помандрувала містом, поволі зникаючи у сивому вранішньому тумані.


Эх... Оль, я тобой иногда просто восхищаюсь!!! Браво!


спасибки! застесняла
ти повинен робити добро зі зла, бо його немає більше з чого робити....
  | | Для добавления сообщений Вы должны зарегистрироваться или авторизоваться.
Густая_тишина
Посетитель

Магистр
Постов: 228
graphgraph
 
Кликните здесь, чтобы посмотреть профайл этого пользователя
Re: Короткие рассказы - 10.01.2008 23:25 Почему-то кажется, что на украинском глубже передаются чувства, но на русском красивей звучит. В основном все мои "творения" на русском, но поддерживая тему...вот, собственно.

Механізм життя запущений у дію. Тисячі людей, мільйони хвилин, мільярди дротів. Зелені цифри на чорній безодні ведуть зворотній відлік. Десять, дев’ять, вісім…
Сім…кажуть, щасливе число, «боже» число. В бога ми не віримо, як і він у нас. Тому вся магічність числа втрачає будь-який сенс. Сімома нотами викладене звукове щастя, що спасає під зоряною стелею у навушниках. Сім літер хвилюють, з’являючись на моніторі, сім літер заставляють спітнілі долоні тремтячи набирати просте «привіт», сім літер як сенс буття.
Шість…шість…шість…механізм дає збої, висвічуючи три диявольські шістки. Все одно ми помремо, доволі таки недовго чекати. І якщо існує те, у що ми не вірили…ми таки попадемо до пекла. Або просто безслідно помремо. Нічого не має сенсу, життя не має сенсу, шістка також не має сенсу.
П’ять…п’ять днів я можу протриматись без спілкування, саме на п'ятому завжди мають місце всі нервові зриви, істеричні сльозі та депресивна музика. П’ять кутів має кожна власноруч вирізана з фосфорного паперу зірка. У всіх казках та дитячих віршиках лічать до п’яти. Чомусь саме п’ять літер важче за все відправляти тобі у повідомленнях.
Чотири…якась пам’ятна дата, що не тримає її мій безглуздий мозок. Чотири грошові одиниці на рахунку, чотири щойно відправлені смс майже не другу. Чотири рази мене намагались заставити ненавидіти. Чотири невдалі спроби.
Три…всього три кроки на зустріч. На другому чекатиме стіна, скляна стіна з непорозуміння. Скло крихке, кроки невпевнені. Незвіданий смак твоїх губ, запах твого волосся, дотик твого тіла. І нікому непотрібні почуття, несуттєві вагання, прозорі натяки, безсонні ночі. Тікай, ховайся, забувай, стирай, вбивай…мене.
Два…всього дві речі – новий номер стільникового телефону та новий номер icq. І мене немає в твоєму житті. Занадто просто для виходу. Хоча вихід шукається достатньо просто. Льодяна сталь леза, шершавий канат на люстрі, альтернатива – смерть у білих пігулках. Трохи присмаку болі – а далі вічність, якою смакують черви на кладовищі похованих надій.
Один…всього лише секунда, щоб оцінити життя. Щоб зрозуміти його ціну, ціну вже втрачених років. Всього лише секунда, щоб попрощатись зі своїми мріями, надіями, з рідними, з ворогами, зі світом. Все життя у секунді. Мабуть, лише вона має якийсь сенс. Кордон між життям та смертю. Не буде тебе, не буде мене. Зникає все, що не мало особливого значення.

…бах.
  | | Для добавления сообщений Вы должны зарегистрироваться или авторизоваться.
<< [Первая] < [Предыдущая] 1 2 3 4 [Следующая] > [Последняя] >>

Украинская Баннерная Сеть



 
         
  Дизайн сайта - Night Musician
Да будут благословенны все люди и пребудет мир
© 2007 Gothic.km.ua Все права защищены